«СВІТЛОМУ ВОСКРЕСІННЮ – СВІТЛІ ПОМИСЛИ»

26 квітня в Липоводолинському ІРЦ відбувся захід для дітей з особливими освітніми потребами «Світле свято Великодня». Натхненно дзвеніли дитячі голоси про Великдень, писанку. На свято були запрошені керівники гуртків Липоводолинського районного Будинку для дітей та юнацтва і Липоводолинської дитячої школи мистецтв. Вихователі провели для діток тематичне заняття «Гарна писанка у мене…», де  допомогли їм у створенні власної різнобарвної крашанки. У кожного була своя писанка – неповторна дитяча фантазія. Просто очі від розмаїття розбігаються!

Працівники ІРЦ познайомили дітей із звичаями та обрядами свята. Великоднє свято мало піднесений настрій та чудову атмосферу.

Приємною несподіванкою для всіх присутнім на заході  стало вручення пасхальних подарунків від гостей: начальника відділу освіти, молоді та спорту Липоводолинської державної адміністрації Любові ДМИТРУШКО та   керівників шкіл Ганни ГАЙДУК та Галини БОГОМОЛ. 

На знак вдячності дітвора презентували гостям власноруч виготовлені писанки, а щасливі їх посмішки стали яскравим підтвердження того, що творити добрі справи – істинне призначення людини. Зазначимо, що акція «СВІТЛОМУ ВОСКРЕСІННЮ – СВІТЛІ ПОМИСЛИ» - вже другий подібний захід для «особливих діток», організатором якого виступив відділ освіти, молоді та спорту Липоводолинської районної державної адміністрації.

Метою всієї проведеної роботи стало розкриття змісту святкування Великодня, примноження традицій українського народу.

На завершення свята, всіх дітей пригостили смачною паскою!

Як визначити готовність дитини до школи (тест)

Зміна зубів, витривалість, інтелектуальний розвиток відповідно віку – відомі всім ознаки того, що дитина готова до навчання у школі. Проте не все так просто як здається: є безліч нюансів, які варто врахувати батькам, перш ніж віддати 5-6-7 -річку до першого класу. Як же визначити, чи готова дитина до школи?

Більшість батьків вважає, що в школу можна віддавати дітей з вираженим інтелектуальним розвитком, і з раннього віку водять дітей на розвиваючі заняття, різноманітні курси, у мовні класи. Проте навіть якщо дітлахи вже в 5 років знають абетку, вміють читати, це зовсім не значить що зі школою можна більше не зволікати – крім розумових здібностей, дитина має бути готовою до школи і в інших аспектах.

Як визначити готовність дитини до школи (тест)

Семінар-нарада з питань розвитку інклюзивної освіти

Під час семінару Марина Порошенко зазначила,що зараз важливо не зупинятися на досягнутому, «Адже ще 40 тисяч дітей з особливими освітніми потребами і їх батьки чекають на створення рівних можливостей в українських школах. І від нашої з вами співпраці буде залежати, чи зможуть ці діти знайти нових друзів, здобути освіту і професію, а також – соціалізуватися у суспільстві».

За матеріалами сайту: 
https://www.facebook.com/PoroshenkoFoundation/videos/698397670576209/

Асистент вчителя працює з усіма в інклюзивному класі, а не лише з одним учнем

Асистент вчителя працює зі всім інклюзивним класом, а не лише з окремими дітьми.

Про це йдеться у матеріалі Нової української школи з відповідями на запитання про роботу в інклюзивному класі.

“Відповідно до частини 4 статті 16-1 закону “Про загальну середню освіту”, особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі забезпечує асистент вчителя.

Тобто асистент вчителя працює не з конкретною дитиною, а зі всім класом, в якому можуть бути і кілька дітей з особливими освітніми потребами“

Асистент вчителя працює з усіма в інклюзивному класі, а не лише з одним учнем

Нормальний розвиток дитини від 1 року

Що діти можуть та мають робити в період від одного до двох років? Як самостійно допомогти дитині у її розвитку та коли слід звернутися до лікаря – читайте у статті.

Ваша дитина в 1 рік

Мотивація учнів: менше навчати – більше вивчати. Фінський досвід

У фінських школах – розслаблена культура навчання, відсутність стресу і тривоги. Як мотивують, співпрацюють, заохочують і оцінюють учнів? Про все це йшлося на тренінгах у межах проекту “Фінська підтримка реформи української школи”. Їхня мета – ознайомити вчителів пілотних шкіл і тренерів НУШ з фінською системою освіти, різноманітними методами навчання та інструментами оцінювання у Фінляндії. Журналістка “Нової української школи” дізнавалася, як вчителям у Фінляндії вдається навчати дітей через радість.

Мотивація учнів: менше навчати – більше вивчати. Фінський досвід

«Сортувати – це просто!»: пізнавальна гра для дітей

До Дня Землі команда «Всеосвіти» розробила чудову «гру-тренажер» для наших дітлахів. Тепер процес сортування відходів буде не тільки корисним, але й цікавим! Проблема утилізації відходів – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму.  Щоб майбутнє було світлим та чистим, з дитинства треба починати турбуватися про наш «спільний дім».

Сортувати – це просто!

Базові цінності, на яких ґрунтується інклюзивна освіта:

Кожна дитина – особистість.

Навчатися можуть усі – нездібних дітей немає. 

Кожна дитина має унікальні здібності, особливості та інтереси. 

Заборона на дискримінацію в будь-якій формі.

Право кожної людини на участь у житті суспільства, у тому числі людей з особливими потребами. 

Терпимість один до одного: готовність жити разом у світі один з одним ; прийняття людей з їхніми індивідуальними відмінностями. 

Виховання в дусі толерантності як «гармонія в розмаїтті».

Категорії дітей з особливими освітніми потребами:
діти, які мають наступні порушення розвитку: 
емоційні і поведінкові порушення; 
розлади мови і спілкування; 
труднощі в навчанні; 
затримка/обмеження можливостей інтелектуального розвитку;
фізичні/нейромоторні порушення;
порушення зору;
порушення слуху.
Цей список доповнюється іншими чинниками, які становлять потенційний ризик для дітей бути виключеними з освітнього процесу:
• діти, які ростуть в несприятливому середовищі;
• діти, які належать до груп етнічних меншин;
• діти вулиці;
• діти, хворі на СНІД;
• діти з поведінковими порушеннями.

Експертка з інклюзії Марина Азімова: На перше місце треба ставити інтереси дитини, а не системи

У лютому до Києва вперше завітала Марина Азімова – сертифікований поведінковий аналітик рівня BCBA, США (найвищий рівень у поведінковому аналізі). Пані Марина має величезний досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами як у форматі індивідуальної терапії, так і навчання в умовах інклюзії. Також вона курує побудову інклюзії у школах Росії та Казахстану. В Україні поки що займається лише приватними кейсами. “Нова українська школа” розпитала її про про те, який вигляд має якісне інклюзивне навчання і чого не вистачає Україні для цього.

На перше місце треба ставити інтереси дитини, а не системи

Самоорганізація у навчанні, або Як учні можуть навчатись самостійно – методика SOLE

Учні об’єднуються в групи, отримують від учителя складне і, найважливіше, відкрите запитання, мають комп’ютер на групу і приблизно півгодини, щоб відшукати відповідь. Потім презентують напрацювання іншим групам і дискутують. Ідеальне запитання – на межі кількох дисциплін і не має відповіді “так” або “ні”. Наприклад, “Що сталось би із землею, якщо б всі комахи зникли?”. Для відповіді на таке запитання учням потрібно провести міні-дослідження. Для роботи вони можуть вибрати як один напрям (наприклад, дослідити, як зникнення комах вплинуло б на екологію), так і охопити весь комплекс тем, що зачіпає це запитання. Це – короткий опис, як працює навчальна методика СОНП (Самоорганізовані навчальні простори) або SOLE (self-organized learning environments). Що це таке і як цю методику застосовують в українських школах, дізнавалась журналістка “Нової української школи” під час тренінгу для українських, молдовських і румунських учителів, які вже почали її використовувати.

Самоорганізація у навчанні, або Як учні можуть навчатись самостійно – методика SOLE

Де ІРЦ? Адреси і контакти інклюзивно-ресурсних центрів

Створення інклюзивно-ресурсних центрів за рік уже набрало значних обертів. Саме сюди батьки приводитимуть своїх дітей для комплексної оцінки їхніх особливих освітніх потреб. Працівники цієї установи в своєму висновку дають школі фактично дорожню карту, як навчати дитину в інклюзивному класі. І саме ці люди мають надавати школі методичну підтримку і за потерби забезпечувати дітей корекційно-розвитковими заняттями. Ця система замінює систему Психолого-медико-педагогічне консультування, яке ще частково існує – адже створення ІРЦ ще триває, і там, де ще не з’явилися нові установи, продовжують працювати ПМПК. Особливість ІРЦ у тому, що там оцінюють саме освітні потреби дитини і рекомендують, як адаптувати чи модифікувати матеріал для ефективного навчання (а не ставлять діагнози). ІРЦ створюються за рішеннями органів місцевого самоврядування із розрахунку один центр на 7 тисяч дітей, які проживають в об’єднаній територіальні громаді чи районі, та не більш як на 12 тисяч дітей, які проживають у місті чи районі міста.

Де ІРЦ? Адреси і контакти інклюзивно-ресурсних центрів

Що треба знати про епілепсію і як надати першу допомогу

Близько 50 мільйонів людей в усьому світі живуть з епілепсією і щороку фіксується 2,4 млн нових випадків. В Україні налічується близько 100 тисяч людей з епілепсією. Розповідаємо, що треба знати про епілепсію.

Що треба знати про епілепсію і як надати першу допомогу

Щодо встановлення тарифного розряду асистенту вчителя

У Міністерстві освіти і науки розглянули … запит … щодо встановлення тарифного розряду асистенту вчителя. Оплата праці асистента вчителя закладу загальної середньої освіти здійснюється за 10 — 12 тарифними розрядами, як це визначено у додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557. Тарифні розряди встановлюються за наслідками атестації.

                                Щодо встановлення тарифного розряду асистенту вчителя

Ця публікація порушує теми, які тісно пов’язані з інклюзією. Перший матеріал звертає увагу на необхідність змін у сьогоднішній школі, і не лише щодо інклюзії. Недостатньо змінити спосіб викладання, потрібно змінити основи викладання. Автор Радім Шіп звертає увагу на авторитарні риси школи та її недемократичність та закликає до зміни мислення. Якщо ми цього не зробимо, то не варто потім дивуватися, якщо нашими суспільствами заволодіють нові гітлери чи сталіни. Щоб змінити мислення, ми повинні, перш за все, змінити свої погляди на те, що таке освіта і куди вона веде. Зміна мислення — це фінансово найменш затратна та найпростіша стійка зміна. Але водночас це і найскладніша зміна. Така зміна вимагає, аби ми звільнилися від чарів, які розпорошила над нами прусська модель державної школи.

                                   Інклюзія - виклики та перспективи (натхнення з Чехії)

У цей день працівники Липоводорлинського ІРЦ долучилися  до флешмобу "Липоводолинщина  у блакитному". З такою підтримкою, розумінням, співпереживанням та небайдужістю ми вкотре показуємо свою толерантність по відношенню до людей з такою особливістю у нашому суспільстві. Для цього потрібно було лише вдягнути щось із одягу або аксесуарів блакитного або синього кольорів.

Як психологічно підтримувати батьків дитини з особливими потребами

Із чого має починатися психологічний супровід, як порозумітися батькам дітей з особливими освітніми потребами та батькам їхніх однокласників, як визначити ресурси родини. Про ці та інші болісні теми вчителям, психологам, соціальним працівникам розповіла кандидат педагогічних наук, корекційний педагог Катерина Глушенко під час свого майстер-класу на курсі з інклюзивної освіти «Разом».

                       Як психологічно підтримувати батьків дитини з особливими потребами

До Міжнародного дня поширення інформації про аутизм. Липова Долина у блакитному!